НА СТОРІНЦІ
*АБЕТКА ДИРЕКТОРА
*ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
*МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ . СТВОРЕННЯ ВЛАСНОЇ МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ
Оцінювання результатів навчання учнів у 2022/2023 навчальному році
Рекомендації для викладання навчальних предметів: українська мова та літератури
2. Інструкція з охорони праці
для вчителя української мови та літератури
1.
Загальні положення
1.1. Інструкція з охорони праці для
вчителя української мови та літератури школи розроблена
відповідно до Закону України «Про охорону праці» (Постанова ВР України від
14.10.1992 № 2694-XII) в редакції від 20.01.2018р, на основі «Положення про
розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого Наказом Комітету по нагляду
за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29
січня 1998 року № 9 в редакції від 1 вересня 2017 року, з урахуванням
«Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх
навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПіН
5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від
14.08.2001 р. № 63 і погоджених Міністерством освіти і науки України від
05.06.2001 р.
1.2. Дана інструкція складена в цілях регулювання безпечного, з точки зору
охорони праці, порядку дій вчителя української мови та літератури перед початком,
під час та по закінченню роботи, а також при виникненні аварійних ситуацій в
освітньому закладі, та поширюється на всіх вчителів української мови та
літератури, які працюють в навчальному закладі.
1.3. До виконання обов'язків вчителя української мови та літератури
допускаються особи, які досягли 18 років, мають необхідну педагогічну освіту,
пройшли обов'язковий попередній медичний огляд, вступний і первинний
інструктажі з охорони праці, навчання з охорони праці, перевірку знань вимог
охорони праці. Вчитель повинен мати медичну книжку з допуском до роботи і
регулярно 1 раз на рік проходити профілактичний медичний огляд, кожні 6 місяців
проходити повторні інструктажі з питань охорони праці.
1.4. Робочим місцем вчителя української мови та літератури є навчальний кабінет
української мови та літератури, який укомплектований навчальним обладнанням,
навчально-методичним комплексом засобів навчання, необхідних для виконання
освітньої програми школи згідно вимогам стандарту освіти та освітнім програмам.
1.5. Вчитель української мови та
літератури з метою дотримання вимог охорони праці повинен:
·
впевнено знати і
належним чином виконувати свої посадові обов'язки, інструкції з охорони праці,
охорони життя і здоров'я учнів;
·
забезпечувати режим
дотримання норм і правил з охорони праці під час організації навчання
здобувачів освіти;
·
мати чітке уявлення
про небезпечні і шкідливі фактори, пов'язані з виконанням робіт і знати основні
способи захисту від їх впливу;
·
пройти вступний інструктаж
і первинний інструктаж на робочому місці;
·
керуватися в роботі
правилами внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу;
·
дотримуватися
режиму праці та відпочинку, який визначається графіком роботи;
·
дбати про особисту
безпеку і особисте здоров'я, а також про безпеку учнів у процесі виконання
роботи або під час знаходження на території школи;
·
дотримуватися
правил особистої гігієни;
·
при пересуванні по
території і в приміщеннях користуватися тільки встановленими проходами;
·
знати вимоги
електро- і пожежобезпеки і вміти користуватися засобами пожежогасіння;
·
вміти надавати
домедичну допомогу потерпілому;
·
виконувати режими
праці та відпочинку, встановлені в закладі загальної середньої освіти;
·
оперативно
повідомляти заступника директора з адміністративно-господарської частини про
всі несправності використовуваного обладнання, виявлених в процесі роботи,
директору школи - про ситуацію, що загрожує життю і здоров'ю людей, про кожен
нещасний випадок або про погіршення свого здоров'я;
·
знати номери
телефонів виклику екстрених служб (пожежної охорони, швидкої медичної допомоги
і т. д.).
1.6. Під час
виконання посадових обов'язків вчителем української мови та літератури можуть
мати місце наступні шкідливі та небезпечні фактори:
·
недостатнє
освітлення робочої зони;
·
зорове стомлення
при тривалій роботі з документами, зошитами;
·
ураження
електричним струмом при дотику до струмоведучих частин електрообладнання та
електроприладів з порушеною ізоляцією;
·
опіки при роботі з
нагрівальними приладами;
·
підвищена
психо-емоційна напруга;
·
значне голосове
навантаження;
·
статичне
навантаження при незначному загальному м'язовому руховому навантаженні;
·
пожежонебезпека;
·
висока щільність
епідемічних контактів;
·
травми і падіння
внаслідок пустощів учнів;
·
падіння на слизькій
підлозі.
1.7. Вчитель української мови повинен забезпечити умови для проведення
занять у навчальному кабінеті і несе особисту відповідальність за порушення
правил безпеки, вимог охорони праці і санітарно-гігієнічних правил. Вчитель
несе відповідальність за безпечний стан робочих місць учнів, навчального
обладнання, приладів, інвентаря.
1.8. Вчитель української мови несе особисту відповідальність за збереження
життя та здоров’я учнів під час навчально-виховного процессу в кабінеті
української мови та літератури.
1.9. Педагог зобов'язаний дотримуватися протипожежного режиму в освітній
установі, правил пожежної безпеки, знати місця розташування первинних засобів
пожежогасіння, а також порядок дій при виникненні пожежі або іншої НС, напрямок
евакуації, вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.
1.10. В навчальному кабінеті української мови та літератури не допускається
знаходження та використання легкозаймистих пожежонебезпечних предметів чи
речовин, а також забороняється використання джерел відкритого вогню, обігрівачів,
електричних чайників, кип'ятильників, не сертифікованих подовжувачей та
саморобних пристроїв.
1.11. Не допускається виконувати роботу, перебуваючи у стані алкогольного
сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних речовин, психотропних,
токсичних або інших одурманюючих речовин, а також розпивати спиртні напої,
вживати наркотичні засоби, психотропні, токсичні чи інші одурманюючі речовини
на робочому місці або на території школи.
1.12. Педагогічний працівник повинен пройти навчання і мати навички надання
першої домедичної допомоги постраждалим.
1.13. Вчитель, який допустив невиконання чи порушення цієї інструкції з охорони
праці вчителя української мови та літератури, притягується до відповідальності
згідно зі Статутом навчального закладу, Правилами внутрішнього трудового
розпорядку, чинним законодавством України і, при необхідності, проходить
позачергову перевірку знань встановлених норм і правил охорони праці.
2.
Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перевірити готовність навчального кабінету української мови та
літератури до занять.
2.2. Перевірити справність електроосвітлення. Включити повністю освітлення в
навчальному кабінеті і переконатися в справній роботі всіх світильників.
Найменша освітленість робочого місця повинна становити: при люмінесцентних
лампах – не менш 300 лк (20 Вт/кв. м).
2.3. Провести огляд санітарного стану приміщення кабінету української мови і
провітрити його. Вікна у відкритому положенні фіксувати гачками, а фрамуги
повинні мати обмежувачі. Провітрювання слід закінчити за 30 хв до приходу
учнів. Переконатися, у тому, що температура повітря в кабінеті відповідає
вимогам санітарних правил і становить 17-20 ̊С.
2.4. Перевірити заземлення технічних засобів навчання (комп'ютера,
мультимедійного проектора, проекційного екрана та інтерактивної дошки) та інших
електричних приладів.
2.5. Упевнитися, що комутаційні коробки закриті, електричні розетки і вимикачі
без пошкоджень (тріщин та сколів), а також без оголених контактів.
2.6. Вчителю української мови та літератури забороняється самостійно усувати
виявлені порушення електробезпеки. При помічених несправностях в електромережі,
виходу з ладу електролампи чи запобіжника, вчитель української мови повинен
повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство закладу
загальної середньої освіти.
2.7. Переконатися в безпеці робочого місця, перевірити на стійкість і
справність меблі, переконатися в стійкості згрупованих документів, а також
перевірити наявність у необхідній кількості та справність канцелярського
приладдя.
2.8. Перевірити відповідність робочих місць учнів вимогам безпеки та охорони
праці, санітарно-гігієнічним нормам.
2.9. Проконтролювати наявність і справний стан наочних посібників, необхідних
для уроку.
2.10. Перевірити наявність у кабінеті української мови аптечки для надання
домедичної допомоги та інформацію про номер телефону і місцезнаходження
найближчого медичного закладу.
2.11. Перевірити наявність та термін придатності вогнегасників. При
необхідності здати вогнегасники з простроченим терміном використання
відповідальній особі і замінити на нові.
2.12. Підготувати необхідні для проведення уроку матеріали, наочні посібники,
роздавальний матеріал.
2.13. При виявленні пошкодження приладів і обладнання, вчитель української мови
та літератури зобов'язаний терміново доповісти відповідальному з охорони праці,
заступнику директора з АГЧ, а при його відсутності - черговому адміністратору
закладу загальної середньої освіти.
2.14. Не слід приступати до роботи, якщо виявлені невідповідності робочих місць
вчителя української мови або учнів встановленим в даному розділі вимогам, а
також при неможливості здійснити зазначені вище підготовчі до роботи дії.
3.
Вимоги безпеки під час роботи вчителя української мови
3.1. Під час роботи слід дотримуватися порядку у
приміщенні кабінету української мови і літератури, не захаращувати своє робоче
місце і місця учнів, проходи між рядами та евакуаційні виходи з навчального
кабінету.
3.2. Не слід залишати учнів без нагляду під час проведення навчально-виховного
процесу.
3.3. При проведенні уроку української мови та літератури необхідно підтримувати
дисципліну і порядок, уважно стежити за тим, щоб учні дотримувалися всіх
вказівок учителя української мови, забезпечити безпечне проведення навчального
процесу.
3.4. Саджати за столи учнів слід відповідно до їх зросту і особливостей їх
здоров'я. Проводячи заняття з учнями, слід дотримуватися встановленої
тривалості занять.
3.5. Під час проведення уроку вчителю забороняється користуватися мобільним телефоном,
відволікатись на розмови з іншими працівниками або батьками учнів.
3.6. Вчитель української мови та літератури повинен здійснювати контроль за
тим, щоб учні не приносили в кабінет української мови сторонні предмети, а
також не приймали в кабінеті їжу і напої.
3.7. Вчитель української мови не повинен допускати присутність сторонніх осіб
під час проведення навчального процесу в кабінеті української мови та
літератури.
3.8. При роботі необхідно дотримуватися
наступних заходів безпеки від ураження електричним струмом:
·
не торкатися до
відкритих і неогороджених струмоведучих частин електроприладів, комп'ютерного
обладнання та оргтехніки, до оголених або з пошкодженою ізоляцією проводів;
·
не включати в
електромережу і не відключати прилади мокрими і вологими руками;
·
дотримуватися
послідовності включення і виключення приладів, не порушувати технологічні
процеси;
·
не залишати
включені в електромережу прилади без нагляду, включаючи ТЗН, персональний
комп'ютер та іншу оргтехніку;
·
не пересувати
включені в електричну мережу прилади, включаючи ТЗН, персональний комп'ютер та
іншу оргтехніку;
·
не складати на
електроприлади папір, речі та інші предмети;
·
не проводити
вимикання пристроїв ривком за шнур живлення;
·
не намагатися
виконати ремонт включеного в мережу електрообладнання;
·
не згинати і не
затискувати електричні з'єднувальні кабелі, дроти (шнури).
3.9. В цілях забезпечення необхідної природної
освітленості кабінету не ставити на підвіконня квіти, зошити, підручники та
інші предмети.
3.10. Під час перерв між заняттями при відсутності учнів періодично
провітрювати кабінет, при цьому віконні рами зафіксувати у відкритому положенні
гачками.
3.11. Наочні посібники застосовувати тільки в справному стані, дотримуючись
правил безпеки та затверджених методик.
3.12. Підтримувати дисципліну і порядок на уроках української мови і
літератури, стежити за тим, щоб учні загальноосвітньої установи виконували всі
вказівки педагога.
3.13. Не використовувати в приміщенні кабінету електронагрівальні прилади:
кип'ятильники, плитки, електрочайники, плойки, не сертифіковані подовжувачі і
т. ін.
3.14. У процесі виконання посадових обов'язків бути уважним до учнів, не
відволікатися, стежити за дотриманням санітарно-гігієнічних правил в
навчальному кабінеті української мови і літератури.
3.15. Під час роботи за комп’ютером, з принтером або ксероком дотримуватись
правил експлуатації даного обладнання. У процесі роботи дотримуватись режимів
праці і відпочинку.
3.16. При тривалій роботі з документацією, при перевірці зошитів і роботі на
персональному комп'ютері з метою зниження стомлення зорового аналізатора,
усунення впливу гіподинамії та гіпокінезії через кожну годину безперервної
роботи необхідно робити невелику перерву на 10-15 хвилин, під час якої слід
виконувати простий комплекс вправ для очей, фізкультурні паузи і фізкультурні
хвилинки.
3.17. Приміщення кабінету української мови та літератури повинно відповідати
вимогам норм та правил пожежної безпеки. Стежити за протипожежним станом
кабінету української мови, не користуватися електронагрівальними приладами з
відкритою спіраллю, не сертифікованими подовжувачами і т. д.
3.18. При пересуванні слід звертати увагу на нерівності і слизькі місця на
території і в приміщеннях навчального закладу, обходити їх і остерігатися
падіння.
3.19. Вчителю української мови та
літератури необхідно дотримуватися наступних правил пересування в приміщеннях і
на території школи:
·
під час ходьби бути
уважним і контролювати зміну навколишнього оточення;
·
ходити по коридорах
і сходових маршах, дотримуючись правого боку;
·
при пересуванні по
сходових прольотах слід дотримуватись обережності і уважності, не
перестрибувати через сходинки, не переважуватися через перила, ходити обережно
і не поспішаючи;
·
не проходити ближче
1,5 метра від стін будівлі освітнього закладу.
3.20. Не допускається вчителю української мови та літератури під час роботи
порушувати цю інструкцію з охорони праці, інші інструкції з охорони праці та
пожежної безпеки в школі. Заборонено приховування фактів травмування учнів і
працівників.
3.21. При виникненні несправностей в роботі електроприладів, комп'ютерного
обладнання або оргтехніки, припинити роботу і знеструмити їх, повідомити про це
заступника директора з адміністративно-господарської частини (завгоспа)
навчального закладу.
4.
Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Відключити від електромережі персональний комп'ютер (при наявності),
мультимедійний проектор, іншу апаратуру ТЗН.
4.2. Прибрати апаратуру в місця постійного зберігання, прибрати робочий стіл
вчителя, прибрати у відведені місця для зберігання документацію, наочні і
методичні посібники, роздавальний матеріал.
4.3. Перевірити чистоту в кабінеті української мови і літератури, порядок на
робочих місцях школярів, проконтролювати винос сміття з кабінету.
4.4. Провітрити навчальний кабінет.
4.5. Закрити вікна, вимити руки, перекрити воду.
4.6. Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння. При закінченні
терміну експлуатації вогнегасника передати його особі, відповідальній за
пожежну безпеку в школі, для подальшої перезарядки. Встановити в приміщенні
новий вогнегасник.
4.7. Упевнитися у відповідності приміщення кабінета української мови вимогам
норм та правил пожежної безпеки, вимкнути освітлення і закрити кабінет на ключ.
4.8. Про всі недоліки, помічені під час роботи, доповісти заступнику директора
з адміністративно-господарської частини навчального закладу (при відсутності –
іншій посадовій особі).
5.
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Не допускається приступати до виконання роботи у разі поганого
самопочуття або раптової хвороби.
5.2. У разі отримання травми вчитель української мови зобов'язаний припинити
роботу, покликати на допомогу, скористатися аптечкою першої допомоги,
повідомити директора школи (при відсутності - іншу посадову особу) і звернутися
до медичного пункту. При отриманні травми іншим працівником необхідно надати
йому першу домедичну допомогу. При необхідності, викликати швидку медичну
допомогу за телефоном 103 і повідомити про факт травмування директору закладу
загальної середньої освіти. Забезпечити до початку розслідування збереження
обстановки на місці події, а якщо це неможливо (існує загроза життю і здоров'ю
оточуючих) - фіксування обстановки шляхом складання схеми, протоколу,
фотографування або іншим методом.
5.3. У разі появи задимлення або загоряння негайно припинити роботу, відключити
у щитку відповідне електрообладнання, евакуювати дітей з кабінету до безпечного
місця, сповістити голосом про пожежу і вручну задіяти автоматичну пожежну
сигналізацію (АПС), викликати пожежну охорону за телефоном 101, повідомити
безпосередньо директору школи (при відсутності - іншій посадовій особі). При
відсутності явної загрози життю вжити заходів до ліквідації пожежі за допомогою
первинних засобів пожежогасіння.
5.4. При використанні вогнегасників не можна направляти в бік людей струмінь
вуглекислоти і порошку. При користуванні вуглекислотним вогнегасником, щоб
уникнути обмороження не братися рукою за розтруб вогнегасника. При загорянні
електроустаткування для його гасіння слід застосовувати тільки вуглекислотні
або порошкові вогнегасники.
5.5. При аварії (прориві) в системі опалення або водопостачання необхідно
вивести дітей з навчального кабінету, повідомити про те, що сталося заступнику
директора з адміністративно-господарської частини (завгоспу) закладу загальної
середньої освіти.
5.6. Вчитель української мови зобов'язаний сповістити безпосередньо директора
закладу загальної середньої освіти (при відсутності, іншу посадову особу) про
будь-яку ситуацію, яка загрожує життю і здоров'ю учнів та працівників школи,
заступника директора з адміністративно-господарської частини – про несправність
електрообладнання, меблів, систем водопроводу, опалення і каналізації, а також
засобів пожежогасіння.
5.7. У разі загрози або виникнення осередка небезпечного впливу техногенного
характеру діяти відповідно до плану евакуації, Інструкції про порядок дій у
разі загрози та виникнення НС техногенного характеру.
З інструкцією ознайомлений (а)
«___»___________20___р.
_____________________
(підпис)
_____________________
СТВОРЕННЯ
ВЛАСНОЇ МЕТОДИЧНОЇ
РОЗРОБКИ
методичні рекомендації
Згідно зі статтею 54 Закону України «Про освіту» за результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються кваліфікаційні категорії та педагогічні звання.
Порядок атестації педагогічних працівників визначено у
наступних нормативних документах:
– Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (Зі змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 20.12.2011 № 1473,
наказом Міністерства освіти і науки України
від 08.08.2013 № 1135)
«Про затвердження Типового положення про атестацію
педагогічних працівників»;
Метою запровадження педагогічних звань є визнання
педагогічною громадськістю, органами управління освіти та педагогічними
колективами значних професійних заслуг працівників освіти, їх внесок у
запровадження інноваційних методів виховання та навчання, заохочення їх
особистої діяльності на розвиток вітчизняної освіти.
Основними принципами присвоєння педагогічних звань є: присвоєння звань лише
за особисті досягнення та заслуги; єдність вимог і рівність умов, встановлених
до порядку присвоєння педагогічного звання для всіх педагогічних працівників.
Зокрема, пунктом 5.2 Типового положення про атестацію
педагогічних працівників встановлено, що педагогічні звання
«викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний
психолог-методист», «керівник гуртка-методист» можуть присвоюватися
педагогічним працівникам, які здійснюють науково-методичну і науково-дослідну
діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені
закладами післядипломної освіти.
Власна методична розробка є одноосібною працею, в якій претендент на
присвоєння педагогічного звання виступає в ролі одноосібного автора (не
співавтора, укладача, упорядника), вона не повинна бути схвалена будь-якою
іншою освітянською інстанцією від республіканського до шкільного рівня (окрім
попереднього розгляду на засіданні ради районного (міського) методичного кабінету управління
(відділу) освіти (освіти, науки, молоді, спорту, культури, сім’ї, туризму) міської
ради, міськвиконкому, райдержадміністрації, об’єднаної територіальної громади.
До 15 листопада кожного поточного року управління (відділи)
освіти (освіти, науки, молоді, спорту, культури, сім’ї, туризму) міських рад,
міськвиконкомів, райдержадміністрацій, об’єднаних територіальних громад подають одразу всі документи претендентів на присвоєння
педагогічного звання «учитель-методист», «викладач-методист»,
«вихователь-методист», «керівник гуртка-методист», «практичний
психолог-методист»:
–
лист-подання (клопотання) управління
(відділу) освіти за підписом начальника (завідуючого) та завідувача методичного
кабінету, завірений печаткою управління (відділу) освіти;
–
витяг з протоколу засідання ради методичного
кабінету, завірений печаткою управління (відділу) освіти (освіти, науки, молоді,
спорту, культури, сім’ї, туризму) міської ради, міськвиконкому,
райдержадміністрації, об’єднаної територіальної громади;
–
рецензію на методичну розробку;
–
анкету автора методичної розробки;
–
інформацію про рівень апробації методичної
розробки, яка має одноосібне авторство на бланку управління (відділу) освіти
(освіти, науки, молоді, спорту, культури, сім’ї, туризму) міської ради,
міськвиконкому, райдержадміністрації, об’єднаної територіальної громади до Сумського обласного інституту післядипломної
педагогічних освіти на ім'я голови експертної комісії (ректор Сумського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти).
За умов відсутності повного пакету документів робота не
приймається до розгляду експертною комісією, де проходить відповідну
науково-методичну експертизу, яка передбачає аналіз роботи
науково-педагогічними працівниками кафедр, методистами Сумського обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти та незалежними експертами, що
входять до складу предметних експертних рад (за згодою).
Методичні розробки подаються до КЗ Сумський ОІППО у вигляді друкованого
тексту, в якому систематизовано, послідовно викладено досліджувану педагогічну,
методичну проблему.
Методичною розробкою може бути посібник, атлас, хрестоматія, словник,
довідник та ін.
Після офіційного подання документів доопрацювання, переробка методичної
розробки неприпустима. Власна методична розробка не повертається автору та не
підлягає процесу ксерокопіювання.
Методичні рекомендації
та акценти щодо створення
власної методичної розробки
Загальні положення
Моделювання розробки розпочинається зі з'ясування мети та суті вирішуваних
з огляду на це завдань: планування цілеспрямованої системи діяльності щодо
поліпшення стану педагогічної практики на основі науково-педагогічних
рекомендацій. Щоб розробити дійову «науково-методичну модель» і закласти в неї
перспективні ідеї та положення, необхідне глибоке та всебічне знання й аналіз
наступних джерел: законодавчих державних нормативно-правових документів із
проблеми, що моделюється; сучасних наукових досліджень, теоретичних ідей,
положень і рекомендацій з проблеми; матеріалів, елементів аналогічного досвіду;
теоретичних джерел, прикладних робіт відповідного спрямування. При виборі
об'єкту «моделі» з обраної проблеми необхідно врахувати такі фактори, як
актуальність, новизна, теоретична та практична значущість, перспективність.
Лише глибокий і всебічний аналіз перелічених джерел, синтез ідей, які
впливають на нього, дасть змогу зрозуміти, передбачити, розробити проект
моделі.
Розробки поділяються
на дві групи:
– розробки змісту освіти:
програми з супроводжуючим навчально-методичним забезпеченням, концепції,
довідники, збірники, посібники тощо;
– розробки з методики викладання:
описи досвіду, моделі, технології; методики викладання предмету, розділу, теми
курсу, конспекти уроків, сценарії; дидактичні матеріали тощо.
Щоб розробити дієву науково-методичну модель і закласти в неї перспективні
ідеї та положення, необхідне глибоке та
всебічне знання й аналіз наступних джерел:
– законодавчих державних нормативно-правових документів із проблеми, що моделюється;
– сучасних наукових досліджень, теоретичних ідей, положень і рекомендацій з
проблеми;
– матеріалів,
елементів аналогічного досвіду;
– теоретичних
джерел, прикладних робіт відповідного спрямування.
Проблема вибору об'єкта для створення моделі з обраної
проблеми вимагає від розробника врахування цілої низки факторів: актуальності,
новизни, теоретичної та практичної значущості, перспективності розробки;
готовності навчальних закладів до реалізації моделі з точки зору
матеріально-технічних, організаційних, навчальне та науково-методичних умов.
Структура методичної
розробки:
– титульна сторінка, оформлена за зразком
(дивись зразок);
– зміст (тематичний план);
– вступ;
– основна частина, яка за змістом
повинна відповідати темі, підпорядкуватися основній меті та завданням, містити
опис методики викладання навчального матеріалу (розділу або його частин) та
виховання;
– висновки щодо практичного застосування даної
роботи та її результативності;
– список використаних джерел, який
розмішують у кінці роботи;
– додатки (якщо є), до яких слід включати таблиці,
ілюстрації, схеми, рисунки тощо.
Структурні елементи роботи
Структурними елементами роботи є: титульна сторінка, зміст, вступ, основна
частина, висновки, список використаних джерел, додатки.
І. Титульна
сторінка містить дані у такій послідовності:
– назва департаменту освіти і науки облдержадміністрації, якому
підпорядковується Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної
освіти; повна назва управління (відділу) освіти (освіти, науки, молоді, спорту, культури,
сім’ї, туризму) міської ради, міськвиконкому, райдержадміністрації, об’єднаної
територіальної громади; методичного кабінету;
– назва теми роботи.
Тема роботи передбачає дотримання науковості та чіткості її формування:
– відомості про автора (прізвище, ім’я, по батькові, посада), назва
навчального закладу;
– рік оформлення матеріалу.
З точки зору культури оформлення
роботи зміст потрібно розміщувати на початку роботи, читач починає знайомство з
будь-яким виданням зі змісту, який розміщують зразу за титульним аркушем.
ІІ. Вступ – загальна частина, де коротко
висвітлено:
– актуальність, світові та вітчизняні тенденції вирішення
поставлених завдань;
– взаємозв'язок із сучасними науковими дослідженнями;
– науково-поняттєвий апарат (об'єкт, мета дослідження,
теоретичне та практичне значення (цінність) тощо).
Зміст вступу викладається від третьої особи з посиланням на додатки:
методичні розробки, рекомендації, авторську програму, публікації тощо. Опис
здійснюється автором, який працював над роботою протягом міжатестаційного
періоду.
Структурними складовими вступу
є:
Актуальність теми. Актуальність
передбачає аргументацію доцільності роботи з точки зору реформування національної
системи освіти, сучасних потреб педагогічної практики. Наводиться коротка
характеристика змісту тих проблем, які вирішуються.
Методична розробка може претендувати на той чи інший ступінь актуальності
лише тоді, коли тема відповідає сучасним потребам, а питання, що розкриваються
в роботі, важливі для організації навчально-виховного процесу.
Теоретичне підґрунтя. Це – сучасні
теоретичні ідеї та положення, що є науковою основою роботи, яка повинна нести в
собі опору на наукові погляди, висновки, досягнення, об'єктивні факти та
реальні практичні приклади, а також містити систематизовані, проаналізовані
підходи, сформульовану власну точку зору на досліджувану проблему. Робота може
мати випереджальний характер, але, у такому випадку, повинно бути наукове
обґрунтування цього дослідження.
Об'єкт дослідження – процес або
явище, що породжує проблемну ситуацію й обрано для вивчення.
Предмет –
досліджувані з певною метою властивості об’єкта.
Мета дослідження – запланований
результат. Вона пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також є шляхом
досягнення результату. Мета дослідження викладається одним реченням.
Завдання дослідження – це ті
питання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.
Технологія – модель
досвіду, структура, послідовність дій суб'єкта. До технології відносяться
форми, методи, прийоми роботи, основні педагогічні або управлінські ситуації,
засоби удосконалення певного виду діяльності.
Теоретичне значення – висвітлення
особливостей теоретичних напрацювань та рекомендаційних вимог щодо їх
використання в педагогічної практиці.
Практичне
значення – відомості про практичне застосування
одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання.
Результативність. Передбачає
необхідність висвітлення особливостей впровадження результатів дослідження із
зазначенням назв організацій, в яких
здійснена реалізація.
Перспективність – висвітлення
тенденцій до подальшого вивчення проблеми.
Матеріал вступу повинен викладатися послідовно, логічно;
взаємопов'язувати окремі частини, повністю розкриваючи тему роботи. Головне –
на основі аналізу та узагальнення чітко відобразити алгоритм дій, який прослідковується
в моделі.
ІІІ. Основна частина побудована у вигляді кількох розділів
(підрозділів), пунктів (підпунктів), які висвітлюють сутність дослідження, а
саме:
– педагогічну
ідею;
– наукові
підходи;
– методичне
обґрунтування;
– практичну
реалізацію тощо.
Ця частина роботи передбачає ґрунтовне розкриття проблеми;
науково-теоретичне обґрунтування методів роботи; подачу інформації про нові
аспекти даної проблеми, що мають науково-дослідний, експериментальний характер:
розкриття нових доказів або деталізацію дослідження, педагогічних
закономірностей, на які спирається досліджуваний матеріал. Основне призначення
опису чи описуваного узагальнення - створення реальної картини досвіду
дослідження, показ конкретних зразків педагогічних напрацювань і здобутків.
В основній частині автор повинен розкрити тему на сучасному рівні розвитку
науки: достатньо повно розкрити основні поняття й терміни, що стосуються
проблеми; включити у зміст матеріалу тільки об'єктивні факти й реальні
практичні приклади; систематизувати та проаналізувати різні думки й наукові
підходи; сформулювати власну точку зору на досліджувану проблему. При цьому, у
цій частині роботи повинні бути відображені елементи дослідження: вивчення
достатньої кількості опублікованих джерел (книг, статей, розробок) із даної
теми; результати експерименту тощо.
Інформація про досліджувану проблему повинна містити аргументовані тези,
відзначатися системністю, систематизованістю, доказовістю, практичною
спрямованістю дослідження чи узагальненої системи роботи вчителя.
IV. Висновки – довідково-інформаційна частина роботи, яка містить перелік підсумкових
фактів, зауважень, рішень й оцінок (думку) автора досліджуваної проблеми.
У загальних висновках подається оцінка одержаних результатів, визначення
яких дає можливість коригувати педагогічну діяльність, спрямовувати її на
досягнення мети та завдань, визначити ефективність застосованих методів,
прийомів, засобів тощо.
Доцільно продемонструвати результативність роботи над
зазначеною проблемою за міжатестаційний період (реальний приріст знань, умінь,
навичок учнів; поліпшення показників роботи з обдарованими дітьми,
науково-методичної роботи у школі, районі (місті) тощо). Також доцільно подати
рекомендації.
V. Рекомендації мають бути
конкретними. Основна увага приділяється пропозиціям щодо ефективного використання
результатів дослідження та шляхів розповсюдження й популяризації досвіду.
У разі потреби рекомендації можуть спиратися на додаткову
інформацію, яка наводиться в додатку.
VI. Список використаних
джерел
Список використаної літератури або джерел sз певного
питання. У виданнях бібліографія інформує читачів про використані автором
матеріали й джерела щодо висвітлюваної теми.
Список використаної
літератури розміщують у кінці роботи відповідно до
вимог щодо оформлення списку літератури (ДСТУ 8302: 2015 Інформація та
документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила
складання).
Даний підрозділ може містити, окрім списку використаних
джерел, назви видань, на які не було посилань у тексті, але які можуть
викликати інтерес читачів (список рекомендаційної літератури).
VII. Додатки.
Вимоги до оформлення
власної методичної розробки
Робота повинна бути написана українською мовою, без
граматичних та стилістичних помилок. Грамотність та естетичність
оформлення – важлива умова написання методичної розробки, дотримання якої
значно підвищує її якість.
Матеріали
досвіду оформлюються як на паперовому, так і електронному носіях.
У залежності від особливостей змісту, розробка оформлюється у вигляді
тексту, що доповнюється ілюстраціями, таблицями або їх сполученнями на аркушах
формату А-4 за допомогою комп'ютерної техніки (14 шрифт Times New Roman) через 1,5
міжрядкового інтервалу з розрахунку не більш як 40 рядків на сторінці.
Параметри сторінки: верхнє, ліве і ніжне поле – не менш як 20 мм, праве – не
менш як 10 мм.
Загальний обсяг роботи бажано не менше 30 машинописних сторінок (максимум –
не обмежено) при 25 сторінках основного тексту, тобто без списку використаних
джерел та додатків. Сторінки роботи, враховуючи ілюстрації,
додатки, повинні бути скріплені та мати наскрізну нумерацію.
Обсяг вступу та загальних висновків (кожного окремо) не повинен бути
більшим від 1/7 частини основного тексту роботи.
Сторінки роботи, враховуючи ілюстрації, додатки, повинні бути скріплені та
мати наскрізну нумерацію. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра 1
не ставиться. Загальна нумерація починається на наступній сторінці – «зміст» з
цифри 3. Порядковий номер сторінки проставляється у правому верхньому кутку
аркушу.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи повинні мати заголовки. Назви
розділів необхідно розташувати посередині рядка, друкуючи великими літерами без
крапки у кінці. Якщо заголовок складається із двох і більше речень, їх
розподіляють крапкою. Назви підрозділів, пунктів, підпунктів друкують з абзацу
маленькими жирними літерами (окрім початкової) без крапки у кінці речення.
Усі ілюстрації тексту (фотографії, схеми тощо) називають рисунками і
нумеруються послідовно. Номер і назву рисунка пишуть під його графічним
зображенням. Схеми, креслення, які додаються до роботи, виконуються чорною
тушшю та подаються в оригіналі або у вигляді якісних ксерокопій.
Необхідно дотримуватися правил цитування, оформлення списку
використаної літератури. По всій роботі (окрім вступу) у квадратних дужках [ ] робиться посилання на використані,
процитовані літературні джерела з вказівкою сторінки [1, с. 5].
Додатки розміщуються
після бібліографії. Кожен новий додаток починається з нової сторінки.
Призначення додатків – у додатках розміщують матеріал, який:
- є необхідним для повноти висвітлення досвіду
(включення його до основної частини може змінити впорядковане та логічне уявлення про роботу);
- не можуть бути послідовно розміщеними в основній
частині опису через великий обсяг або способи відтворення;
- може бути вилученим для широкого кола читачів (є
необхідним для фахівців даної галузі);
До додатків можуть бути включені:
- матеріали, які через специфіку викладання або форму
подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій,
ілюстрації або таблиці, дидактичний матеріал; описи методик; творчі роботи
учнів; проміжні математичні докази, формули, розрахунки; протоколи випробувань;
висновки експертиз; авторські програми; інструкції, а також таблиці, діаграми,
що ілюструють результативність досвіду). Доцільним є включення системи розробок
уроків з визначеної теми і позакласних заходів;
- відеофільм (DVD-диск), який містить записи уроків,
виховного заходу, екскурсій, ділових ігор або їх фрагментів та відповідає
критеріям: ідейний зміст та логічна завершеність, системність, новизна,
актуальність, композиційна цінність, оригінальність, художня довершеність,
дотримання правил ділового українського мовлення;
- презентація досвіду.
Оформлення
додатків
Додатки
оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді
окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.
Додатки
повинні мати спільну з основним текстом наскрізну нумерацію сторінок. Кожен
додаток повинен розташовуватися на новій сторінці і позначатися послідовно
посередині рядка вище від його назви прописними літерами (А, Б, В,...), за
винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: «Додаток А». На наступному
рядку симетрично до тексту малими літерами з першої великої друкують заголовок
додатка. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи,
підрозділи і пункти, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед
кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку (наприклад: А.2 –
другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В).
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумеруються у межах
кожного додатка (наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка
Д); формула (А.1) – перша формула додатка А).
При
оформленні додатків окремою частиною, яка має самостійне значення і
оформляється за вимогами, що пред’являються до документа даного виду, на
титульному аркуші під назвою кваліфікаційної роботи друкують великими літерами
слово «ДОДАТКИ». Перед кожним додатком вкладають аркуш, на якому посередині
набирають текст: «Додаток (літера)» та його найменування. Сторінки копії
документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи,
незважаючи на власну нумерацію сторінок документа.
Використана
та рекомендована література
1. Рекомендації щодо оформлення розробки наведені у «Методичних
рекомендаціях щодо оформлення та подання методичних розробок, поданих на
присвоєння звання «учитель-методист», «викладач-методист»,
«вихователь-методист» / Укл. І.
В. Удовиченко, Л. В. Корень // За ред.
І. В. Удовиченко. – Суми : РВВ СОІППО, 2007. – 26 с.
2. Семеног О. М. Культура
наукової української мови: навч. посіб.
/ О.М. Семеног. – К. : ВЦ «Академія», 2010. –
216 с. (Серія «Альма-матер»).
3. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення:
Навч. посіб. / С. В. Шевчук. – К. : Вища
школа, 2005. – 302 с.
І.
Загальні вимоги
· Матеріали
досвіду оформлюються як на паперовому, так і електронному носіях.
· Текст
роботи, як правило, розміщується з одного боку аркуша білого кольору формату
А-4 за допомогою комп’ютера, додержуючись таких параметрів сторінки: зліва,
угорі. унизу –
·
Робота повинна бути написана українською
мовою, без граматичних та стилістичних помилок. Текст досвіду має бути
відредагований, тобто із правильно побудованими реченнями, без зайвого
нагромадження складних синтаксичних структур, стилістично оформлений як наукове
дослідження.
· Матеріали
мають бути акуратно оформлені, не допускається скорочення слів (крім загальноприйнятих,
наприклад: та ін., р., «глава» (гл.), «таблиця» (табл.) тощо).
· Загальний
обсяг роботи – не менше 25-30 сторінок друкованого тексту.
· Сторінки
роботи, враховуючи ілюстрації, додатки, повинні бути скріплені та мати
наскрізну нумерацію. Порядковий номер проставляється арабськими цифрами у
правому верхньому кутку аркушу. Першою сторінкою вважається титульна. Загальна
нумерація починається на сторінці –
«зміст» з цифри 3 (перша, друга та остання сторінки не нумеруються).
· Заголовки
структурних частин роботи розташовуються посередині рядка та друкуються
великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюються. Наприклад: ЗМІСТ, АНОТАЦІЯ,
ДОДАТКИ та ін. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють
крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Назви
підрозділів, пунктів, підпунктів друкуються з абзацу маленькими жирними
літерами (окрім першої великої), без крапки в кінці речення.
· Усі
ілюстрації тексту (фотографії, схеми тощо) називають рисунками і нумеруються
послідовно. Номер і назву рисунка пишуть під його графічним зображенням. Схеми,
креслення, які додаються до роботи, виконуються чорною тушшю та подаються в
оригіналі або у вигляді якісних ксерокопій. Цифровий матеріал оформлюється у
вигляді таблиць. Розташовується вона безпосередньо після тексту, у якому вона
згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути
посилання в тексті. Нумерують таблиці арабськими цифрами суцільною порядковою
нумерацією. Таблиця може мати назву, яку вміщують над таблицею. назва має бути
стислою та відбивати зміст таблиці.
· Необхідно
дотримуватися правил цитування, оформлення списку використаної літератури. По
всій роботі у квадратних дужках [ ]
робиться посилання на використані, процитовані літературні джерела з вказівкою
сторінки [1, с. 5]. Академічний етикет вимагає точного відтворення цитованого
тексту, адже найменше скорочення призводить до неправильного тлумачення змісту,
іноді далекого від авторського розуміння. Ініціали мають стояти перед
прізвищами, наведеними в тексті.
Додатки
Додатки
є необхідною складовою передового педагогічного досвіду та оформляються після
списку використаних джерел. Вони не повинні повторювати текст роботи, а тільки
доповнювати її.
У
додатках розміщують матеріали, які:
· є
необхідними для повноти висвітлення досвіду
(включення їх до основної частини може змінити впорядковане та логічне уявлення
про роботу);
· не можуть
бути послідовно розміщеними в основній частині опису через специфіку викладання або
форму подання;
· можуть
бути вилученими для широкого кола читачів (є необхідними для фахівців даної
галузі).
Додатки оформлюють як продовження
роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у
порядку появи посилань у тексті. При оформленні додатків окремою частиною, яка
має самостійне значення й оформляється за вимогами, що пред’являються до
документа даного виду, на титульному аркуші під назвою кваліфікаційної роботи
друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».
Додатки повинні мати спільну з
основним текстом наскрізну нумерацію сторінок. Кожен додаток повинен
розташовуватися на новій сторінці та позначатися послідовно у
правому верхньому кутку вище
від його назви словом
«Додаток» із прописними літерами (А, Б, В,...),
за винятком літер Ґ,
Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: «Додаток А». На наступному рядку посередині
малими літерами з першої великої друкують заголовок додатка. Текст кожного
додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи і пункти,
які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером
ставлять позначення додатка (літеру) і крапку (наприклад: А.2 – другий розділ
додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В). Ілюстрації,
таблиці та формули, які розміщені в додатках, нумеруються у межах кожного
додатка (наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д);
формула (А.1) – перша формула додатка А).
До
додатків можуть бути включені матеріали, які через специфіку викладання або
форму подання не можуть бути внесені до основної частини:
· оригінали
фотографій вчителя, кабінету, стендів, ілюстрації;
· дидактичний
матеріал;
· описи
методик;
· презентація
досвіду;
· творчі
роботи учнів;
· проміжні
математичні докази, формули, розрахунки;
· протоколи
випробувань;
· висновки
експертиз;
· авторські
програми;
· модифіковані
програми,
· проекти;
· інструкції,
матеріали довідникового характеру;
· таблиці,
діаграми, що ілюструють результативність досвіду;
· система розробок
уроків, занять з визначеної теми досвіду;
· сценарії
позакласних заходів;
· тематичне
планування;
· поурочні
плани;
· план
самоосвітньої роботи;
· план
роботи факультативів;
· план
гурткової роботи;
· комп'ютерне
забезпечення занять;
· тексти
лекцій, виступів, доповідей, рефератів та ін.;
· творчі
роботи учнів;
· дані про
успішність учнів;
· участь
учнів у суспільному житті громади;
·
дані про випускників та колишніх учнів (успіхи,
що мають відношення до системи роботи вчителя);
публікації в засобах масової інформації.
Немає коментарів:
Дописати коментар